Результати пошуку слова: копил

спокою цей предмет… Боковенька, копили, кам’яна фигура… Там гроші, іменно там. Там моя судьба… Копили, оскардами висічені… сьогодня цілу ніч снилась кам’яна фигура. Та чув, як ви сьогодня уночі бормотали: Боковенька, скала якась, копили і ще щось – не розібрав. Позабирав ті копили та й повісив надо мною їх.

Раз у російській мові існує слово истоки, то й українці мусять говорити витоки, точнісінько на російський копил, а свої слова забувати. У словах з м’яким Л штучно, на російський копил стверджено Л: Правопис-28 Правопис-33 Ля-Манш Ла-Манш лямпа лампа пляц плац 22.

треба всіх підвладних переробити на один копил так, що лише іменем можна б було відріжнити Івана від Степана. Копиленка «Чому не гаснуть зорі» (на тему зруйнування запорожцями 1635 року Кодацької фортеці) просякнута козацькою реакційною романтикою та ідеалізацією мертвої минувшини.

Степанида ледве осмiхалась i копилила свої тонкi губи. – сказала Катерина, закопиливши спiдню губу. Та хiба ж i наша Галя не варта Радюка, хоч стара Радючка й копилить губи, – –  То-то й горе, що Радючка копилить губи!

 Ви, провінціали, всі на один копил, – Помічаєш химерні вигини ліній на східний копил?

Під носом магазин, де щочетверга в металевій ванні, наче в акваріумі, плавають розгодовані коропи з булькатими очима й відкопиленими губами. Їх шість або сім, усі на один копил, боком до річки, на закладеній з розмахом набережній, якої ще не так давно тут не було.

Не раз над цим думала, шкодувала, що не взяла з собою копилки. виводять з терпцю оці наші австрофіли, котрі міряють все на чужинський копил і галасують о любві до рідного люду.