Хiба що карi лошаки продати та якiсь дешевшi, старшi шкапини купити? До хлiва зайшов: “Що то лошаки поробляють”. “Гi-гi-гi-ааааi!”,обзиваються “лошаки”… – Обличчя його при таких розмовах робилося довге, нiби в лошати. Дєньгi достанеш… Другую лошадь кулiш! Приходить москаль до нашого: купi, дед, лошадь.
В одного селянина було троє коней і лошатко. Зібралися селяни і почали сперечатися, чиє це лоша. Хазяїн волів казав, що це його лоша, воно від його волів, а хазяїн коней кричав, що лоша від його кобили і належить йому. Доповіли королю про ту сварку, і він розсудив їх так: де лоша лежало, того хазяїна воно й буде.
Лоша пасесь! Сів, бідняга, важко сапа… А з Лошатком мама Шкапа, Вкрасти вже вона не дасть. Каже Вовк: «Піди, Микитко, Запитай ту Шкапу швидко, Чи Лоша нам не продасть?» Я пішов, вклонивсь їй низько. Та й Лошатко! «Друже, Шкапа ся лагідва, І Лоша продати згідна, І ціни не хоче драть.
В наших родичів добрі коні були і лошата, їх замикано в конюшні – на шину, гвинт в одвірках ключем закручувався. – Май також і здогаді У нас багато лошат. Наженем лоша на каміння – зрозумів? – Лошати жаль… – Лоша бігатиме, поки його з-під твого носа вкрадуть і з’їдять другі службовці.
Я й дивлюся вперед, як сонечко вiдкочується од землi, й питаюся, чого дядько Микола не купує лошат. обзивається у третьому дворi її молодша подруга, що саме розжилась на звiздочоле, з зовсiм блакитними очима лошатко. Значить, у дядьковiй калитцi висвистiвся вiтер, i дядько зiбрався на лошата.
ЛОША Закохалася в лоша блискавка. Вона — блискавка, а воно — лоша. В неї — стан згоряв з шалу, А воно — лоша незаймане. Криком кричу — вітер віє, Було лоша та й немає…
По последним сведениям, то ли убит, толи тяжело ранен в бою с 102-м батальоном, в результате которого батальон потерял помощника комиссара, разведчика, 23 бойца, тачанку, три лошади. І вона їла тепле просяне борошно прямо з його руки, як лоша.