Володимир Сосюра – Третя рота
Я дивився на море як на величезну і безкінечну бурхливу вітряносиню … гуркітливу гору моря білий і красивий, як місто, пароплав. … Я тоді не розумів, навіщо це робиться, але мені подобалось море людей у яскравих від сонця сорочках, підперезаних красивими шнурками з китицями. … Його сумовите й спокійне личко горить в крові моїх спогадів…