Skip to content Мій чоловік не раз казав: чого це новий дяк до нас не заходить? …
Отож і мій поїхав на кілька днів. …
– Бачите, пане наказний, кажуть люди: то не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка. …
І це ще добра жінка, пане наказний, як тільки сім раз на день одурить. …
…уже відбувалося щоденне таїнство народження великого світила; всі хмарки, що там скупчилися, засвітилися й рівно, тепло палали, від чого на овид лягла жовтожара смуга: здавалося… …
– Той дяк не мій батько, та й прийшлий він у наші сторони. І я не менш щасливий, уявляючи своєю матір’ю мавпу Калу, ніж бідну, маленьку, нещасну англійку, яка померла через рік після мого народження. …
Тарзанові нестерпно закортіло хоч на день залишитися тут, роздивитися цих мальовничих дітей пустелі. …
Але багато років тому, коли мій батько був ще молодий, дехто з наших був. …
День наближався до кінця. …
– Доки ви робитимете те, що я вам сказав, і не кривдитимете мій народ, ми вас не зачепимо. …
Врешті цей день настав. – Ви чули мій наказ. …
Ви змушені були вигадувати собі те, що звірі вміють уже з народження, а особливість вашої долі в тому, що, вигадуючи, ви стверджували, ніби нічого не вигадуєте. …
Тому мій наказ не скасовується. …
В очі впала пірамідка, яку вони встановили в пертий день перебування на цій планеті, – …
Дорога процедура, мій любий, бо справжня кров у наш час дефіцит. …
– Нарешті, нарешті, мій друже, – …
Якщо бажаєте, голитиму вас двічі на день. Наше народження є біль, а смерть — мука. …
Надворі день стояв незвичайний — м’який і сонячний, тихий, усмішливий. …
А що день у обох був відібраний на неминучий життєвий клопіт, то тільки ввечері вони сходились. …
— Як же жити без надій, мій любий? …
Спроби мої розгортаються дедалі більше, вони забирають увесь мій час, і я змушений тобі сказати, що нам доведеться… — …
неминучих, як смерть і народження, — 