НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Старша Дашковичева дочка звалась Ольга, а старша дочка Воздвиженського звалась Катерина. Обидвi вони були перевесницi, тiльки Дашковичева Ольга родилась на кiлька мiсяцiв переднiше, i Марта Сидорiвна нiколи не пропускала прикинуть слiвце, шо її Катерина менша од Ольги. Ольга, аж червона, спустила очi й не рушила з мiсця.

Семен Скляренко – Святослав

Що це за княжий муж, усi дiзнались пiзнiше, коли в Деревлянськiй землi вбили князя Iгоря i коли на столi в Києвi сiла Ольга. Княгиня ж Ольга завела скрiзь – i в Любечi також – уроки й устави* (* Княгиня Ольга увiйшла до стравницi з iнших дверей i зупинилась на порозi. Княгиня Ольга теплими очима дивилась на своїх синiв.

Микола Олійник – Леся

Дружина, Ольга Петрівна, виявилася старанною господинею, і невдовзі їхня скромна квартира стала відома своїм затишком, гостинністю; частенько бували тут давні друзі Петра Антоновича — Старицький, Лисенко, Драгоманов. Ольга Петрівна, яка ще в пансіоні почала складати вірші, найбільше любила Шевченка.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

— без промінчика кокетства Ольга глянула на мене. Потім Ольга зникла з моїх очей на довгі роки. — Ольга торкнула мене плечем. зітхнула Ольга, — — Котроїсь хвилини мені здалося, що вона жаліється, що жаль їй самої себе, й Ольга, певно, сама відчула, що ненароком забриніли в ній жалісливі струни, бо відразу поправилася: —

Ольганівка

Ольга́нівка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Ольга́нівка родовий Ольга́нівки давальний Ольга́нівці знахідний Ольга́нівку орудний Ольга́нівкою місцевий на/в Ольга́нівці кличний Ольга́нівко*

Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею

Ольга поклала важкий букет червоних квітів на білу мармурову плиту, прохолодну навіть у спеку, і повільно випросталася. А Ольга ще довго вірила: тато й мама живі, вони обов’язково знайдуться, може, не зараз, але через місяць, рік, два роки… Щоліта, вісімнадцятого червня, вона приносила квіти до підніжжя пам’ятника.

Ольга Кобилянська – Царiвна

Царiвна Ольга Кобилянська ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1 «Царiвна» Ольги Кобилянськоi – соцiально-психологiчна повiсть, у якiй постае новий образ мислячоi жiнки***. Ольга Кобилянська – видатна украiнська письменниця, яка працювала у жанрi соцiально-фiлософськоi та психологiчноi прози.

Кобилянська Ольга – Нiоба

Нiоба Ольга Юлiанiвна Кобилянська Рiдне Ольга Кобилянська (1863–1942) – Ольга Кобилянська пояснювала свою зацiкавленiсть цiею iсторiею тим, що «… Ольга Кобилянська Нiоба 1) Браття!