Результати пошуку слова: поволі

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

І напрямок під землею вони не так легко гублять – хіба якщо добряче вдаряться об щось головою, а тоді поволі приходять до тями. … Гобліни стежили, щоб кільце не ширилося далі; поволі воно звужувалось, аж поки вогонь лизнув паливо, складене купами під тими деревами. … Тоді всі разом натисли на стіну, й поволі частина її піддалася.

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Posted on by / 0 Comment

І він поволі розкривав гуслі і, стиха приграваючи на них, співав своїм чарівним тенором з найглибшим почуттям: Не ходи, Грицю, на ті вечорниці… І коли кінчав пісню, жінка падала йому в обійми, обливаючися гіркими слізьми, і він тоді казав їй, цілуючи: “Оце тобі справжня модна пісня”.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

В ватяній куфайці, в розхристаній сорочці, взутий у ганчір’яні бурки зі старими калошами поверх, цей третій підійшов поволі й став перед двома, широко й твердо розставивши ноги в сніговій грязюці, – … Власне, один поволік другого. … Максим плентався поволі, а кроки наближались швидко.

СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини

Posted on by / 0 Comment

поволі прочитав він.  … І я знесилено бреду, видряпуюся, поволі човгаю через бархани. … Серце уповільнює ритм, б’ється тепер поволі, спокійно. … Поволі втягуюсь у «Вродливих та зухвалих». … Йолька відкинула волосся назад, поволі облизала губи. … Добре, я поволі суну й розглядаюся навкруги.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

У винаревому погрібку, біля розпеченого ковальського горна, у бакалійній крамниці Феме чи десь у напівтемному складі – повсюди в місті люди кидали роботу, підходили до дверей або прочиняли вікна й збентежено дивилися на хмару куряви, що поволі сунула вулицями.

ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу

Posted on by / 0 Comment

Вчора вдень він стояв отут, надвечір спустився, сьогодні ранком піднявся знову й поволі йде вгору. … Свідомість поволі поверталася до мене. … В усякому разі, я не міг тоді повірити, що то була людська істота, але поволі правда поставала переді мною дедалі виразніше. … Ми тихо просувалися вперед, а присмерки поволі переходили в ніч.

За сестрою – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Татарин їхав поволі та все розглядався за слідами, куди рано переїжджав Павлусь. … Вони ще не будуть далеко, бо з грабіжжю та з ясиром ідеться поволі… … Нога лишилася в стремені і кінь поволік його отак у степ. … Воліклися поволі. … Тоді взяв Карого за ногу й поволік у степ. … Ватага й тут тягнулася поволі.

ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри

Posted on by / 0 Comment

Хосе Марія теж поволі підвівся зі свого фотеля й поплентав за ними, зашиливши руки в кишені шлафрока й низько схиливши голову. … Поволі шум автомобілів за вікном повернув його до Мадріда, в готель «Сентраль», до справи Рудих сестер. … Кравчиня поволі переводила свої заблукані очі з одного на другого.

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Нарешті налюблена поволі зникаючим татовим голосом, із повернутою у тіло душею, Даруся ліниво розплющує очі, підводиться із землі і аж тоді роззирається довкіл. … А Іван дивиться у вікно, пальцем біля губів перебирає – і таку якусь мелодію видобуває з дримби, що в автобусі поволі тихне, як при покійникові.

Микола Бажан – Майстер залізної троянди

Posted on by / 0 Comment

На життєвому переломі, коли ще мучили вагання, хоч плекана роками любов до малярства вже поволі відступала перед захватом кінематографією, Олександра Довженка спіткало велике лихо. … Гепання критичної дубинки поволі вщухало. … Актриса слухала напучення дочки й поволі вгамовувалась.