Вже давно Єремія не зазнавав такої радості, такого спокою, який тепер злинув на його несподівано, неначе з рожевого неба, з цвіту троянд та з подиху весни.
Обернувши світлину, Сергій прочитав: «У радості та печалі — завжди разом», а трохи нижче: «Жак і Матильда», і хоча бракувало дати, його батьки були запевне молодшими, ніж він зараз.
Але навряд чи це може послужити приводом для великої радості, бо, опинившись у нашому світі наодинці з самими собою, ми повинні будемо подивитися на своє відображення в дзеркалі історичної реальності.
А там, де маємо педагога-майстра, там не має місця сірості, буденності, схематизму, бездуховності, там панує дух навчально-пізнавальної творчості, людяності, радості, відкриття нових знань, оригінальних ідей, там виростають особистості з великої літери.