Результати пошуку слова: світи
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
Так скажу тобі, що то не сонце, а личко моєї дівчини усім світить… … – Собака гавкає на сонце, а воно собі світить. … І тільки через вузьку щілину над головою світилися ледь помітні зірки Волосожара. … Сонце світило, море виблискувало, від нього несила було відірвати очей. … Понад Прірвою, в очеретах, світилися невеличкі вогнища.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
Очі його світилися привітністю й добротою. … У виструнченій позі його, в соколиному погляді темних очей світилось неприховане почуття самоповаги. … Капітан Пабло світив великим корабельним ліхтарем, ніс його, як сонце, над головою, всім вказував дорогу до каюти, де вони надибали нещасну жінку з простреленими грудьми.
МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду
Аж ось одного разу Ясне Сонечко, натомившись світити за цілий день, пливло до спокою. … -буркнуло Сонце.- Стеліться мерщій; я сьогодні його не пущу від себе, нікому вам буде світити. … На тому місці, де баня, посадила завбільшки з шапку самоцвітний камінь… Горить той камінь, сяє: і всередині світить, і зокола.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
Довго, далеко за північ, світився вогник у затишній хатині Звенигор. … – Йдемо… Коли дивлюся – світиться у Звенигор, – … У вікнах не світилося. … Будинок гетьмана, незважаючи на снігову завірюху, неважко було знайти: всі вікна у ньому світилися. … Там світилося. … Арсен наблизився до крайнього вікна, що світилося, і припав до шибки.