Результати пошуку слова: сль

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Зійде сонце – утру сльози,- Ніхто й не побачить. … Защебече соловейко – Сохнуть дрібні сльози. … Не журиться Катерина – Вмиється сльозою, Возьме відра, опівночі Піде за водою, Щоб вороги не бачили; Прийде до криниці, Стане собі під калину, Заспіває Гриця. … Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Тільки є солоні сльози в очах. … Мов невиплакані сльози, роками падає роса з обважнілих кетягів на узголов’я напівзабутої наймички, що в злиднях родилася і сама в муках породила дочку і в горі померла на чужому колючому полі. … — Сльози набухають в його червоних зіницях, і хлопець кусає до крові губи, щоб не розплакатись, як дитина.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Недостойна – так вважає – в руки взять державу й владу, І бринять по щоках сльози, мов струмки в трояндах саду. … На троянди щік упали сльози, паморозь неначе. … Втер рукою журні очі,- і сльоза з очей зника. … Квітку щік, лиця кристали росять сльози ненастанні. … Проливали, сівши вкупі, сльози чисті та солоні.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

– з докором i сльозами повернулася вона до дочки. … Вона слова не сказала матерi, так i вдарилася в сльози. … Журба та досада гнiздилася в душi, ножем поверталась у серцi; Христя мовчала, слухаючи безодрадiсне материне зiтхання; чула, коли сльози падали з її очей, коли вона їх утирала.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Я повторював ту молитву, і сльози вибивалися мені на очі. … сказав Петро і змахнув собі з ока сльозину. … Сльози текли по його обличчю, в той час як Святошине обличчя було залізне й непроникне. … Згадав я і сльози моєї матері, котра ревно плакала, коли вдягав я на голову кукіль, і подумав, що мені тоді не було її жаль.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Через те засміявся й сам, і ще яскравіше заіскрилися на глиняному обличчі його очі – блиснули в них сльози. … Сиділа темна й маленька, одне око їй сльозилося, рот трохи відслонився, показуючи пеньки зубів, і Хлопцеві здалося, що вона мусить знати бозна-скільки таємниць, оця його прабаба.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Поклав на землi головешку, соломи, сухого верболозу, кiлька разiв дмухнув, ковтнув дещо гiркого диму, дещо сльозу пустив, i сухий верболiз iз соломою, як стiй, спалахнув i затрiщав весело. … Володьковi все ще текли по щоках ряснi, солонi сльози, а вiн, щоб не робити зайвих рухiв i шуму, пiдлизував їх язиком.