Результати пошуку слова: соняшник

Далi за вiкнами город, на городi високi, головатi, мов решето, соняшники, череватi, жовтi, мов напасенi корови, лежать гарбузи, головаста, густа стоїть капуста, червонi, великi, мов кулаки, висять баклажани. А ще далi хатина зi соняшниками, рожами, плотом i горщиками на кiлках.

Коли Богдан з хлопцями із Нижніх Табурищ, з яких один теж був поранений, переніс Шаміля від насипу в соняшники, друг його ще дихав, хрипів, обливався кров’ю. Суха нічна земля з-під соняшників ще пахла днем, сонцем. Зник, дбайливо прикритий шорстким листям соняшниковим. Всюди — в глибінь темряви — стояли соняшники.

А соняшника, а маку, бурякiв, лободи, укропу, моркви! Вони порались коло цвiту i так прудко лiтали до соняшника, до маку – й додому, i так їм було нiколи, що, скiльки я не намагавсь, як не дражнив їх, так нi одна чомусь мене й не вкусила. Навколо тiльки дрiмучий тютюн, мак та кукурудзянi тополi й соняшники.

Поспіхом виходило на кубанське небо й бризкало таку зливу тепла і світла, що все живе тяглося до нього, ясного та блискучого, а кубанські соняшники повертали на схід свої голови. Мати та Іванко обробляли йому більше як півсотні десятин, а за те він дав лад їхнім шістьом десятинам пшениці та десятині соняшників.

Дядьки принишкли, як часом соняшники під грозою, ще на пів неба нависла і цілить стрілами в беззахисний збір. Котили гарбуза з-під полу і несли полатаний мішечок із соняшниковим насінням, підрешіток із пшеничкою «кінський зуб». Часом знаходили дрібні соняшники – їх насіння в’яле, але трохи поживне.

Група шн пишеться тільки у словах рушник, рушниця, соняшник, торішній, мірошник, дворушник, сердешний ‘бідолашний’. Цвітуть соняшники. За вікном квітне наче соняшник місяць і сипле він у мою хату жовте сяйво. Коло хати цвітуть чорнобривці і тягнуться до сонця соняшники.

В коморі кірцівка з соняшником… Ой, содома і гомора! Роздираючи живіт об штурпаки гостро зжатого соняшника, пес проскочив мимо мене і бахнувся в ріку. Я збучавілою соняшниковою бадилиною відсунув сорочку, і джміль, задоволене протрубівши, кинувся на фіолетову китичку конюшини.

Радюк зараз угледiв на городi панiю Високу, котра стояла мiж соняшниками, прикривши голову бiлою хусточкою. Висока, побачивши, що її зовсiм закривають соняшники, вирвала здорову листату лободу й почала нею махать, показуючи на свою хату.

Остюк безтурботно тримав у руцi соняшника i поклав руку на Шахаєве плече. Вози гарбузiв, кавунiв та яблук, гарби соняшникiв, фортецi з капусти, бурякiв, картоплi, вiнки цибулi, ще яблука, огiрки, баклажани – все, що вродила оброблена гiрко земля. В руцi у Галата був соняшник.