Результати пошуку слова: сторчма

сторчма́ –

В кутку сторчма лежав другий скелет. Гусєв рішуче підкрутив вуса сторчма. У дубовій дошці, що стояла сторчма, отвори були в діаметрі менші за міліметр, ніби від уколу голкою. Борідка сторчма.  Дивлюсь… У Гаріна сторчма стала борідка, блиснули зуби. Борідка його стала сторчма.

той із співчуття вбивав свого ближнього, а тоді накладав руки й на себе – вганяв собі в груди ножа, стромляв голову в зашморг, кидався сторчма з вапнякової скелі вниз або замість ліків ковтав наостанок товчений кришталь чи скло. Діт сторчма полетів на коня і ще в повітрі спробував ухопитися за його хвіст чи гриву.

Буває, що розходяться мирно, а буває — за овечий хвіст зчиняється бійка, пускаються в діло мечі й батоги, гаряча кров бризкає на мармур льодів, і котрийсь бородатий уже летить сторчма в ополонку, відтепер кочуватиме десь там, у підводдях. Нарешті одна, сторчма поставивши мітлище, випросталась: —

Часом присяде на сторчма вивернутій брилі і, нахилившись, заглядає вниз, в шумовиння прибою, в його кипуче сяйво. Викликаєм на себе всю силу грози: лети на пас вогнями сторчма з розвированих хмар, щоб розкололась до самих глибин ця наша нездвижпа катівня, хай первісний хаос тьми і руїни поглине цю Державу Наруги і Зла!

Фанк вочевидь втрачав свідомість, а машина продовжувала рухатися, і фургон попереду загальмував, спалахнули його яскраві сигнальні вогні, і ‘раптом розмальована стінка насунулася, почувся відразливий скрегіт, глухий удар, і сторчма встав понівечений капот.

Зачаївшись но обчухраних садках, ще не вилоплені до набору хлопці й дівчата жагливо, з радісним калатанням серця спостерігали, як лопаються цистерни, як горять по численішх коліях розтрощені фашистські ешелони, як аж сторчма стають розпечені рейки, що по них мали б їх винозити в той проклятий рейх!

Вивiрка блискавкою майнула на друге дерево, а заєць сторчма кинувся у кущi. Люба кумедно вiдкопилила губи, сторчма поставила очi, як той головний над спiваками, i посмiхнулась.

Очі його були розширені від нелюдського переляку, сиве волосся на голові стояло сторчма. Я придивився до темряви і моє волосся стало сторчма.

Губи й ніс темно-синього кольору, щоки білі-білі, волосся розкуйовджене, піднялося сторчма, очі заплющені, западини навколо очей зелені. Нарешті корабель нерухомо повис над плоскогір’ям і почав сторчма опускатися вниз.