Результати пошуку слова: сум'яття

сум’яття́ – іменник середнього роду відмінок однина множина називний сум’яття́ родовий сум’яття́ давальний сум’яттю́ знахідний сум’яття́ орудний сум’яття́м місцевий на/у сум’ятті́ кличний сум’яття́*

— А без дозволу не зважуйтесь ні на що, превелебний отче, щоб не вийшло з цього ще гіршого сум’яття. Незвичайне сум’яття панувало в селі. Вони викличуть у країні ще більше сум’яття, а сум’яття тільки прискорить нашу справу.

– І, не чекаючи нічиєї згоди, він заплющив очі й почав: Якщо ти прокинешся рано-вранці… Біс і далі штовхав Отаву під бік і доштовхався вже до того, що Отава, не даючи поетові змоги прочитати наступний рядок, квапливо процитував: Серед білого сум’яття простирадл і подушок… –

по́лох – іменник чоловічого роду, істота (жах, сум’яття) відмінок однина множина називний по́лох родовий по́лоху давальний по́лоху, по́лохові знахідний по́лох орудний по́лохом місцевий на/у по́лоху кличний по́лоху*

Тим часом машини, з яких вони повискакували, затримали рух, і безладне, оглушливе гудіння клаксонів із затору, що утворився, збільшувало й без того галасливе сум’яття. Але в його душі весь час панувало сум’яття. Ніяку душу сум’яття не збурює так, як душу неглибоку.