Любко Дереш – Намір!
Назовні залишилося семеро паралізованих режимом заточок — у повній прострації вони дивилися в одну точку й сиділи так тихо, наче це був відкритий урок. … Тихо, але твердо. … Коли вона заходила до кімнати, де чекав утікаючий пісок, то починала тихо молитися і голосити. … І хто теперка хитріший?» Чую — тихо стало в пивниці.