Результати пошуку слова: туман
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів в далечині, неначе поетичний міраж в прозорому синьому небі. … Балабуха вглядів їх, як через густий туман, і тільки примітив свіже лице Олесі, неначе рожу, покриту газовою матерією, та велику кучеряву голову Бонковсько-го. … її голова була ніби повита якимсь чарівничим туманом…
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
В очах мені стоїть туман, і я мимоволі помічаю здивовано, що важко, трудно дихаю, й серце гупає. … Ранок свіжий, з легким туманом. … Брязкітки бренькають на візничих конях глухо, меланхолійно; постаті й обриси предметів тануть у тумані. … Тополі білі, стрункі, як розмальовані морозом узори на шибках, у далині зливаються з туманом.
Євпраксія – Загребельний Павло
Списи такі довгі, що в тумані губиться другий кінець. … Шмаття мокрого туману завалило абатство, змішалося з каменем — і не добереш, де туман, а де камінь. … День був такий самий, нічого не приніс, абатство, завалене шматтям туману, завмерло, ждало, прислухалося. … У тумані над вежами Кведлінбурга розпачливо кричала галич.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
І не тільки тому, що мене вразили її сукня та руде волосся (решту її образу поглинав туман) – … Ішла містом, ніби в тумані, важко продираючись крізь ватяну пелену, що насувалася на неї великим каламутним клоччям. … Сад стояв по коліна в тумані, який повільно спадав усе нижче й всотувався в землю, роблячи її м'якою та вологою.