Skip to content
Володько чим скорше дряпається вище, i геть до самого верху, але дядько й собi не вiдстає, а обличчя його, мов цегла, червоне, а очi, мов пси, злючi, а руки довгi та великi. …
Як мурин чорний вiд сонця, як тятива пружний, як коноплi волосся, як цегла репанi босi ноги.
…й ставить, I щось будує вiчне i величне, Щось незрiвнянне i потужно гарне, Мальоване, мережане, рiзьблене; I кожна статуя, колона, малювання, Мережечка, рiзьба i навiть цегла Незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ!” Умер давно той цар з лицем тирана, Зоставсь по ньому – круг i збитий напис.
