Результати пошуку слова: чи маленький

Він був маленький на зріст і вельми чепуркуватий, тож французи, не знаючи, що значить Чеппарелло, думали, що се од слова «чапель» (так по-їхньому називається вінок), а що він був собі, як я сказав, маленький, то всі його так і називали – сер Чаппеллетто; мало хто знав, що його справдешнє прізвище Чеппарелло.

ослінчику, лежав маленький собачка; з другого боку стояла навколішках чорна рабиня з опахалом. І от частина цих людей гине, інших засилають в копальні, а в нашій країні щодалі менше стає населення, і все це тільки тому, що фінікієць позичив комусь маленький шматочок золота!..

Більбо виповнялося 111 – а то й цифра красива, і вік чималенький (славетний Старий Тук, і той дожив лише до 130), а Фродо – 33, тож він ступав на поріг зрілості. Гостровух і Мудроніс, Пишнохвіст, Брикливий, Мій маленький Білоніг і Товстунчик милий! –  А чи не саме ця сила стільки років потай охороняла ваш маленький Край?

А ще купив кілька авторучок і почепив їх у верхню нагрудну кишеню, звідки вони всі гордо стирчали, нагадуючи маленький патронташ. У кожної людини є свій маленький інтим… Отаким чином… – –  Я бачу, у вас чималенький рід, Сідалковський! Чималенький ніс.

Розв’язав його і витяг чималенький мішечок печених каштанів. Маленький труп безіменної дівчинки поклали на купу дров разом з іншими, облили нафтою й запалили. Маленький труп чи то хлопця, чи то дівчини.

зауважив скоцюрблений маленький чоловічок, на луці якого випадково викопали чийсь кістяк. Особливо гарною була фотографія з Сербії – повішена родина: маленький хлопчик, батько й мати. Стала мені впоперек горла кістка з його стегна, і якби не учень, такий собі маленький хлопчик, – "Маленький читач" –

Двері ліниво й щільно зачиняються Макс, не хапаючись, повертається й здивовано дивиться: перед ним не Труда, не маленький хлопчинка з недбалими манерами, а вирівняна строга постать жінки з гордо підведеною головою й велично припущеними на очі повіками І не смішновелично, а власно-велично.

Бачила тільки маленький клаптик землі, вщерть засипаний квітами, густо освітлений сонцем і начебто вийнятий із цього простору. Iшла від двору до воріт, грізно похитуючись, Гармашиха, а у ворота в цей час гулькнув її маленький плюгавенький зять.

Дихання було дуже слабке, в ньому ледь вгадувалося життя – навряд чи від нього затремтів би бодай маленький листочок, пушинка чи волосинка. Маленький хлопчик на путівці глянув у небо й закричав: –

Туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. Бiля Малушi лежить маленький вузлик: мати зiбрала все для неї, зав’язала в убрус кiлька пряслиць* (* Цимiсхiй – маленький).