Skip to content Отець Артемій, дуже розумний зроду, був чоловік практичний, запопадний і вмів добувать якусь користь задля себе з усіх тих повітових та сільських начальників. …
Наїмося, нап'ємось та й додому підемо, як і тепер йдемо. …
Ваш сільський старшина накропивсь так, що ледве потрапив у двері, як ішов додому, – …
Він запросив його заїхать до себе по якомусь ділу. …
– Чи казать за це усе татові, як вернеться додому? …
Ватя вернулась додому смутна, як осіння ніч. Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло підкорити ще одну «висоту». …
За якийсь час я піднявся, сказав, що мені пора додому і я, на жаль, не зможу її провести. …
Спершу воно вбирає в себе досвід існування, мов якусь субстанцію, розбухає від потоку цієї субстанції, набуває форми. …
Наприклад, виявиться, що в тебе в Африці вуйко працює директором якоїсь республіки і запрошує до себе на суботу в гості. А як ні, хай іще раз подзвонять їй додому. …
Відзначивши це про себе, полковник звернув праворуч, до рогу брукованої вулиці, яка теж звертала праворуч. …
Ну, а як тільки експрес «Валгалла» повернув додому, розтягнувшись у всій своїй красі та величі від французького узбережжя через усю Англію, ми кинулися на прорив. …
Вона підмалювала губи, надавши їм виразу, який він любить, і сказала до себе, розмазуючи рівненько помаду: «Не думай ні про що. Відтак, обіцяючи собі обопільно забігати як змога «частенько» до себе, розсталися. …
Зате вертає, от хоч би й нині, знов з затроєною душею додому, із зболілим серцем, з жалем недовір’я в душі до нього, доки його знов не побачить, доки він знов своїми ясними, як небо голубими та щирими очима не роз’яснить її посмутнілу душу… …
— молить ще раз мати з надлюдською якоюсь силою і тулить ніжно доньку до себе, як малу дитину. 