Результати пошуку слова: як ж

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

Нiколи б у життi не помiняв його, якби ото любий таточко мiй та не перейшов несподiвано в iнший клас. … Але якщо тiльки про порядок дбати, то було б дуже нудно жити. … I як це не гiрко визнавати, але при найщирiшому бажаннi пройнятися найрiднiшiй навiть людинi такої ж сили сумом, який сумуєш ти сам, майже неможливо.

ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході

Posted on by / 0 Comment

– Мою землю обмірено, і якщо я до першого ж понеділка в липні не сплачу цілої суми, то, як ви всі добре знаєте, мені її можуть вихопити з-під носа. … А як же звідси гарно можна було б вистрілити! … Ви ж знаєте, яка то, для нього втіха. … – А ви ж як думали? … І відразу ж почули, як щось шубовснуло у воду.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Кілька чоловіків підійшли і ляскали Девіда по спині, обіймали за плечі, а якась жінка з рибного базару поцілувала його. … Тільки очі й тепер були як живі. … – Я страшенно рада, що ти зловив цю рибину,- сказала молода жінка.- Яка втіха – отакі прості розваги, правда ж? … – Тоді, може, мені не робити цього,- промовила вона.- Ой, який жаль.

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

Posted on by / 0 Comment

І відразу ж якась дивна, сірувата, ледь срібляста хмарина попливла над машинами, повільно танучи й переливаючись сліпучим сяйвом. … Який же ти Петько? … Машини ж стояли як укопані. … – Як же ви опинилися в номері німця? … –  Як же вони зустрілися знову через стільки років?  … –  Як же вівчарка опинилася тут? 

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

Як же ви дізналися, що вашому чоловікові… кгм-гм… морочить голову саме привид? … А щоб було таємничіше та романтичніше!) І мріяли стати такими ж, як Дюпен, детектив-аматор. … Ти пам’ятаєш, Дженні, що сказав один мудрий чоловік: “Кінець життя не такий трагічний, як кінець любові”?

МАСЛЯК Петро – День Незалежності

Posted on by / 0 Comment

А як же тіло Бенгалурова? … – То чому ж тоді вони досі не затримали Раміреса, який жив у них роками і звідти здійснював свої зухвалі рейди по всьому світові? … Якщо ж ця мудрість не править, так би мовити, суспільним ладом, то втрачається справедливість останнього, і держава вироджується в панування енергійних честолюбців.

МАЙН Томас Рид – Морське вовченя

Posted on by / 0 Comment

Яке ж тяжке має бути моє ув’язнення в цій тісній норі, де я не маю змоги ні стати, випроставшись на весь зріст, ні лежати, витягнувшись, де немає ні постелі, ні вогню, пі світла, де мені доводиться дихати смердючим повітрям, спати на твердих дубових дошках і харчуватись тільки хлібом і водою!

ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців

Posted on by / 0 Comment

Назустріч йому з кімнати вийшов червоний як жар священик церкви Фрола і Лавра, панотець Федір. … –  То як же накажете, пане Вороб’янінов?  … –  Як же було дати вам діаманти, коли ви пустили на вітер маєток моєї дочки?  … Розділ XXXII Нечиста пара Люди ще спали, але ріка жила, як удень.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

Ревматичнi пухлини робили ступнi майже такими ж широкими, якими вони були завдовжки. … – Куди поспiшати… Розповiдайте, як живете… Селянин знов хитрувато усмiхнувся. … Треба покладатися на себе та виглядати кращих днiв, нового життя, про яке ми всi мрiяли… Вiра Iустинiвна хвилювалась, але мужньо стримувала сльози.

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

Гарного тобі жениха, як оцей красень,- показав на Іванка.- А може, вступиш до нашого ЧОНу? … І гарна ж та дика, як її улюблені квіти». … – Яка ж то молотьба без тебе? … – Ось тепер ти в мене гарна,- розмовляв Іванко з копицею, як з живою істотою, що чекала від нього поради чи похвали.