Результати пошуку слова: як ж

А н н а Тепер я розумiю… Тiльки як же? … Але алькад її убив, а дон Жуана зранив… А н н а Та як же ти дiсталася до нього? … А н н а Такою ж, як була? … Як же ви, поклонче змiнливої планети, стали в ряд? … Менi ж яка черга? … С г а н а р е л ь Як же сповiстити? … Д о н Ж у а н Як же з вами буде?

А про те не згадувала, як жукуватий князь прогайнував усю батькiвщину, зоставив їй тiльки будинок невеличкий у мiстi з садочком i двором, бо то була її материзна – того вже не змiг прогайнувати. … Вона ж, як прочитала, розгнiвалась, стривожилась. … –  Як же господь милує?  … –  А як же менi, панночко, не обижатись?

Як же тепер, га? … Я тихенько вийшов з хати, знайшов у сінях мотузок і подався на берег, до річки: може, де вільшеня або вербеня сухе трапиться — треба ж якось її втішити, щоб хоч уночі не плакала. … —То ж як разом! … — Ти, В’асилю, якщо ж‘ереш, так іди п’озаду нас, — … Як же це тітка Ялосовета вечерятиме без хліба?…

Л ук а ш Та як же будемо сидiти тута? … Батьку мiй рiдний, темненький гаю, як же я нiченьку сюю прогаю? … Л у к а ш Та як же? … М а в к а Та що ж, як я тобi у цiй одежi неначе одмiнилась! … Ой як же плаче серце по тобi, єдиний друже мiй! … Килина (спиняється i становить вiдро долi) А се ж яка?..

– Та же як обіцяла, – … Як же це можна бути ворогом власним дітям?! … яке ж він падло все-таки в людських очах, коли навіть ця незнайома дівчина ненавидить його більше, аніж я. … Ублюдка такого ж, як він. … А ще – на шиї відбитки пальців дружини, яка нібито була теж в машині, і нібито вони билися, чи що… Жах, яка заплутана історія!..

Як же гендлювати[1] без того? … Та як же! … Пустіть же, якщо любите, бо, боронь боже, хто здиба, то буде лихо… Голохвостий. … А як же мені про те знати! … Та як же я покину самовар? … Та як же? … Та й зелена ж, як рута! … Ой ненько моя, як жар. … Як же це, Свириде Петровичу? … Як же, учора заручився, сама власними очима бачила і оцими вухами чула!

— А як же бог? … — А як же ти, у війську служиш? … Зажди, а як же з твоєю хворістю? … То як же, пане Стефане? … — А як же бути, батюшко, з «не пожелай»? — … — А як же з Брусом?! — … А як же пан і пані? … — А як же з волею?! — … — І як же пан, хороший? … А як же звали його до хрещення? … — Мед же як мед…

Як і Марїї, вже ж, як і Марїї. … та він однаково б не повірив, бо, на здоровий розум зваживши, за кого ж, як не за нього, їй і йти?… Тож Ганнуся тоді змовчала — а небавом із гризьким серцем упевнилася, що Маркіяни, скоро що забрали в голову, від свого вже не відступаються, —

–  Як же до нього приступитись, щоб послухався, не образився? …  Як же я вам відчиню, я слабий на ноги, я не можу встати! … –  Та як же мені не плакати, коли мені змій отаке загадав!  …  А як же тебе звуть? … Як же таки своїх рідних братиків і сестричку не визволити? … тільки як же нам бути? … –  Як же я випущу, коли ти замкнений?

Та мені ж яке діло до вашого іменинника? … — То як же нам тепер проїхати до Д[егтярів], щоб не вертать до П[рилуки], га? … Звичайно, ви знаєте лубочний кунштик, що зображує як жиди на шабаш поспішають. … Так це ви?… А я вас уже зовсім був поховав!… Та як же ви перемінились! … Що ж, яке воно, га?