Результати пошуку слова: Єфрейтор

І як усіх,точить мене буденщина, мов шашель, і кожен сам собі лік шукає на неї: той горілку, той посаду, той гроші, той колекціонує жінок, з якими переспав, а я втікаю від шашеля до Святого Духа, кошу тут сіно, зцілюю душу і пильную від єфрейторів церковцю… — Єфрейтори — це хто?

Полонених били, на них кричали, їх лаяли найостаннiшими словами, лаяли солдати i єфрейтори, унтер-офiцери й фельдфебелi. Приїхав звiдкись товстошиїй єфрейтор з перебитим носом i повiв Коваленка до станцiї. Вiн не знав, куди його везе цей єфрейтор, з перебитим носом, i нiхто з товаришiв не мiг довiдатись про долю Андрiя Коваленка.

Адже ясно, росіяни для шпигунства не закинуть сюди якогось там єфрейтора. В одинадцятій роті капрал Альтгоф уживає слова: "енгадінська коза"; єфрейтор Мюллер, німець, учитель з Кашперських гір, називає рекрутів "чеськими смердюхами", фельдфебель Зондернуммер – &

Єфрейтор Гейко і рядовий Коцюба напружено вдивлялися в темряву. пошепки запитує Гейко, і Коцюба знає, що єфрейтор у цю мить посміхається в темряві поблажливою посмішкою.  Не бубони, єфрейторе, – Єфрейтор швидко проглянув їх і, повертаючи, порадив: – Спокійно, єфрейторе, спокійно!..

 Єфрейтор Оссендорфер. знов почав було єфрейтор, але тут Гордій Отава вже не змовчав, не дав йому доказати, перебив на півслові. навздогін єфрейторові промовив Отава, – – звернувся батько до Бориса, вирядивши єфрейтора і потираючи руки чи то від холоду, чи то від нервового збудження.

Проте, в своєрідній "політграмоті", якої навчали нас ранками "дядьки" єфрейтори, ті безглуздо-дурні й виразно фальшиві картинки правили їм за найбільше наочне приладдя, щоб утовкмачувати в голови мало, або й зовсім неписьменних новобранців розуміння військового обов’язку.

— гукнув німецький єфрейтор, з’явившись на порозі якраз в момент пострілу. Наш талан… Микола вискочив з клуні, збивши з ніг єфрейтора ударом кулака, і кинувсь тікати городами. — гаркнув німецький єфрейтор і ще раз оперезав бідолаху по спині. Рудий єфрейтор Густав Шмуцке ліз напролом, як заворожений.

фра́йтер – іменник чоловічого роду, істота (єфрейтор) відмінок однина множина називний фра́йтер фра́йтери родовий фра́йтера фра́йтерів давальний фра́йтерові, фра́йтеру фра́йтерам знахідний фра́йтера фра́йтерів орудний фра́йтером фра́йтерами місцевий на/у фра́йтерові, фра́йтері на/у фра́йтерах кличний фра́йтере фра́йтери [діал.]