Результати пошуку слова: Ішак

іша́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний іша́к ішаки́ родовий ішака́ ішакі́в давальний ішаку́, ішако́ві ішака́м знахідний ішака́ ішаки́, ішакі́в орудний ішако́м ішака́ми місцевий на/в ішаку́, ішако́ві на/в ішака́х кличний іша́че ішаки́ [розм.]

Там усі ішаками їздять. Ішак три карбованці коштує – дурниця. – Ішак три карбованці коштує, а згодувати йому треба тридцять карбованців на рік. –  Ну, і виписуйте собі ваших ішаків!   Ну що, ішаків випишемо чи трамваї побудуємо? Мені одне ясно, що грошей нема, а трамвай не ішак – його за троячку не купиш.

– Навмисне заохотив нас, щоб ми працювали, як ішаки. –  А ти працюй не як ішак, а як інженер, –

Лейтенант провів уважно поглядом напарника, що стояв біля вішака і нічим не відрізнявся від того вішака. – Ти шо, бля, удумав, ішак пітний.

Мерзенні гладкі ішаки!

…неначе здоровкались зі мною, і дзвеніли маленькимії круглими дзвониками… Довгими караванами кожний день вони проходили повз вікна… І іноді проїжджав па гору маленьким ішаком, худеньким і довговухим, величезний, гладкий і пузатий горянин.

Навантажений чемоданами, ситроен мав вигляд терплячого в’ючного ішака.