Результати пошуку слова: Абер

абера́нтний – прикметник відмінок однина множина чол.

аберо́ваний – прикметник відмінок однина множина чол.

аберати́вний – прикметник відмінок однина множина чол.

абераці́йний – прикметник відмінок однина множина чол.

абера́ція – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний абера́ція абера́ції родовий абера́ції абера́цій давальний абера́ції абера́ціям знахідний абера́цію абера́ції орудний абера́цією абера́ціями місцевий на/в абера́ції на/в абера́ціях кличний абера́ціє* абера́ції*

Правда, з властивою йому розсудливістю він жодним словом не обмовився їй про це і втік сюди, в Крайстчерч, до свого друга Джорджа Абернаті, сподіваючись трохи отямитися й попрацювати. Узяв пляшку з вершками, приніс зі спальні одного з ангелів і сказав місіс Порджес, що хоче відвідати інспектора Абернаті.

АБЕРАЦІЯ, ї, ж. Річна аберація. Добова аберація. Аберація світла. Сферична аберація. Хроматична аберація. Лі¬ тературна аберація. Аберація сприй¬ няття. Аберація смаку. Абераційний, а, е. Абераційний час. Оптична система, у якій не усунено оптичну аберацію; протилежне — хромат.

— Абер унмегліх зо філь ін кальт васер штеєн, ніхт вар? А ти забери та нікому не давай, наїдайся, чуєш? Абер дас костен етвас тьоєр! — Гей, заберіть сестру! — Ні, чорт мене забере нехай! От, їй-богу, заберу Вінницю, голову одрубаю!

Vateri), її виду (атрезія, стеноз, анулярна підшлункова залоза, аберантні судини, megaduodenum, синдром Ladd) характер блювання варіюватиме, як і пов’язане з цим випорожнення. Деколи на стінці дивертикула є аберації тканин підшлункової та привушної залоз.