Результати пошуку слова: Апо

Дії святих апостолів СОБОРНІ ПОСЛАННЯ 6. … апостола Якова 7. … апостола Петра 8. … апостола Петра 9. … апостола Івана 10. … апостола Івана 11. … апостола Івана 12. … апостола Юди ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА 13. … апостола Павла до римлян 14. … апостола Павла до коринтян 15. … апостола Павла до коринтян 16.

14] Жезл золотий у руках, на чолі ж мав вінок Аполлона 15] Далекострільного, й всіх почав він благати ахеїв, 16] А щонайбільше – Атрея синів, начальників війська: 17] «О Атрея сини й в наголінниках мідних ахеї! … 20] Любу ж дочку відпустіть мені, викуп багатий прийнявши, 21] Далекострільному синові Зевса на честь – Аполлону».

апоге́й – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний апоге́й апоге́ї родовий апоге́ю апоге́їв давальний апоге́ю, апоге́єві апоге́ям знахідний апоге́й апоге́ї орудний апоге́єм апоге́ями місцевий на/в апоге́ї, апоге́ю на/в апоге́ях кличний апоге́ю* апоге́ї*

апоге́йний – прикметник відмінок однина множина чол.

апога́мний – прикметник відмінок однина множина чол.

Слово, що вживається наприкінці християнських молитов, святих тек¬ стів (напр., Євангелій, апостольських послань) як вияв повної згоди з іс¬ тинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові. … Аполітичність мислення. … АПО… … АПОАСТР у, ч., астр. … АПОБІОСФЕРА, и, ж. … АПОГАМІЯ, ї, ж.

апофі́тний – прикметник відмінок однина множина чол.

апо́рт – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний апо́рт апо́рти родовий апо́рту апо́ртів давальний апо́рту, апо́ртові апо́ртам знахідний апо́рт апо́рти орудний апо́ртом апо́ртами місцевий на/в апо́рті на/в апо́ртах кличний апо́рте* апо́рти*

апофео́зний – прикметник відмінок однина множина чол.