Результати пошуку слова: Буйне

буйне́нький – прикметник відмінок однина множина чол.

буйне́сенький – прикметник відмінок однина множина чол.

Буйне́ – іменник середнього роду (населений пункт в Білорусі) відмінок однина множина називний Буйне́ родовий Буйно́го давальний Буйно́му знахідний Буйне́ орудний Буйни́м місцевий на/у Буйно́му кличний Буйне́

буйне́нько – прислiвник незмінювана словникова одиниця

буйне́сенько – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Одяглася вся в чорне, без прикрас, лиш буйне волосся вибивалося їй з-під накриття, мов найбільша коштовність, ішла попереду свого нечисленного супроводу, який однаково повинен був лишитися по цей бік порога. Malta bestialitade — буйне скотство.

39] Вої ж троянські навально, як полум’я буйне, як буря, 40] Ректору вслід, Пріамідові, рушили всі з безустанним 41] Криком і шумом шаленим у певній надії ахейські 42] Взять кораблі й до ноги перебить оборонців хоробрих. 333] Вийди на поміч мерщій, розпали своє полум’я буйне.

Чорна, м’яка борiдка, темнi очi i буйне, чорне, розбите волосся значили завершення постатi. Жито буйне, як лiс. Кохання, втiха молодостi, буйне, молоде товариство.

Було щось буйне, зухвальське, нездоланно безстрашне в цьому перевдяганні на снігу серед хурделиці.