Результати пошуку слова: Булька

Булька

Posted on by / 0 Comment

бу́лька – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний бу́лька бульки́ родовий бу́льки бульо́к давальний бу́льці булька́м знахідний бу́льку бульки́ орудний бу́лькою булька́ми місцевий на/у бу́льці на/у булька́х кличний бу́лько* бульки́* *

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

– Чудесно,- говорю я й булькаю в теплi калюжi. … А Гандзя булькала у водi ногами, спiдницю закочувала й спiвала: Маруся оiруїлась, В больничной дом везуть. … Здавалось, десь булькає вода. … Борщ над примусом булькає. … На небi вже булькали зорi, i iз степу йшов легкий димок пожарища.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Мама казала, що я навiть булькав увi снi. … Але чому ж тодi я чую, як щось дзюркотить i булькає? … Невже це на тому свiтi дзюркотить i булькає? … Я сiртонувся в один бiк, в другий – Ява зник, як булька на водi. … дiрка (долоню просунути можна), i вода звiдти пре, аж булькає. … Величезне корито стадiону кипить, аж булькає.

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

Під носом магазин, де щочетверга в металевій ванні, наче в акваріумі, плавають розгодовані коропи з булькатими очима й відкопиленими губами. … До казана, де булькало, мов у вулкані. … Втупився в полум’я, заворожений витанцьовуванням і потріскуванням; прислухався до булькання, що заколисувало голод, виразку, армію.