Результати пошуку слова: Білінгв

білінгва́льний – прикметник відмінок однина множина чол.

білінгвісти́чний – прикметник відмінок однина множина чол.

білінгві́зм – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний білінгві́зм родовий білінгві́зму давальний білінгві́зму, білінгві́змові знахідний білінгві́зм орудний білінгві́змом місцевий на/у білінгві́змі, по білінгві́зму кличний білінгві́зме*

БІЛІНГВІЗМ, у, ч. … Російсько-укра¬ їнський білінгвізм. … Явище білінгвізму. … Риси білінгвізму. … Специфіка білінгвізму. … Навички білінгва. … Сім’я білінгвів. … Білінгвістйчний, а, е. … Білінгвістичне навчання.

Білінгвізм (двомовність)– володіння й поперемінне користування однією особою або колективом двома різними мовами; рівноцінне користування в різних комунікативних ситуаціях двома мовами. … Виявляється як іншомовний акцент у мовленні людини-білінгва; охоплює всі мовні рівні, але найпомітніша на фонетичному.

Перекладач-білінгв являється, як би то мовити, «подвійною» мовною особистістю.

аналогічне вірогіддя і для слов’янського: безперервність еволюції; далі, що ні германські мови, ні слов’янські не зберігають жодних слідів індоєвропейськодоіндоєвропейського білінгвізму, що важливо дає підстави негативно190 оцінити теорію М.

…конфлікти; національні особливості ціннісних орієнтацій, стереотипів поведінки, культурних інтересів та потреб у соціальних групах; етномовні процеси, у тому числі й білінгвізм [47, с.918].