Результати пошуку слова: Вирва

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Я скажу, що ти… божився,- це останнє вирвалось з Володька через плач. … – вирвалось зненацька у Володька. … – вирвалося з його уст мимохiть зiтхання. … Вирвав з рук Настi вату, нову, чисту. … I коли вiн скiнчив, громада щось загула, щось, анi так, анi нi, але скорше так, коли тут чорти вирвали Мотрю Нестериху.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— з грудей Найди вирвалося вже не зітхання, а болісний стогін. … Правда, тепер тяжко, та чи не гірший час був за славної пам'яті гетьмана Богдана, а пощастило ж йому підняти всю Україну й вирватись з лядської неволі! … Та треба ж вирвати з грудей серце й покласти замість нього камінь, щоб не кинутись на катів!

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Коли б серце вирвали, то й то легше було б… А то землю! … Нарешті вдалося вирвати іншу посаду: стати завідувачем повітземвідділу. … Вогник сірника пташиною забився в ліхтарі складених просвітлених долонь, на мить вирвав з пітьми половину нахмуреного обличчя Варчука і погас. … Вирвався з холодного полону і знову повз.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Але коли починалася ніч, він непокоївся, кликав жону Феодору, проедра Василя, не відпускав їх від себе, благав їх шукати рятунку, перемогти хворобу, прагнув вирватися з її лабетів, жити, жити! … Покривало впало з голови, й легке зітхання вирвалося з уст Феофано. … Імператор хотів крикнути, але з горла його вирвався тільки хрип: –

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

– вирвалось у Микули. … Так, нiби вiн був зовсiм здоровий, батько Ант прицiлився кудись у темряву, щосили натягнув тятиву – i задзвенiла вона, заспiвала стрiла, вирвалась i полетiла в темряву ночi. … З його засмучених очей викотилися одна за одною кiлька сльозин, а з грудей вирвався стогiн.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Лейтенант витяг записну книжку, вирвав аркушик, загорнув у нього тонкий спресований коржик із землі й тютюну і поклав пакетик у книжку. … Нарешті, з силою струснувши мурену, вона вирвала з її товстої шиї величезний шматок м'яса і вмить проковтнула його. … І в ту ж мить з його горла вирвався гучний вигук – вигук надії і одчаю: –

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

І справді, він уже був за два кабельтових від землі, коли з чотирьох грудей вирвалося жахливе волання. … Його пойняло єдине бажання: будь-що вирватися з неволі в Річмонді. … Не змігши залишити місто йеред облогою, він на своє велике невдоволення опинився замкнутим в Річмонді й прагнув також лише одного: вирватися звідти будь-як.