Результати пошуку слова: Виїжджати

Вона Мані якийсь час цілком заборонить виїжджати верхом, — По нього вислано післанця, і він мусив зараз виїжджати до тяжко хорого. Довідавшись недавно від Дори, що панна Обринська має виїжджати з дому, а може й вийти заміж за якогось там… старого, я хотів переконатись, звідки повзяла Дора ту новину.

Єдине, що ми можемо зробити, це перешкодити всім замішаним у цю справу виїжджати з Бостона. Попрощався з імпресаріо, звелівши йому не виїжджати нікуди, бо він може знадобитися, потім звернувся приязно до Артура: – – Виїжджати з Бостона вам заборонено, це у ваших інтересах.

утіка́ти1 – дієслово недоконаного виду (швидко відходити, відбігати; таємно виїжджати) Інфінітив утіка́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа утіка́ймо 2 особа утіка́й утіка́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа утіка́тиму утіка́тимемо, утіка́тимем 2…

Ну, виїжджати, чи що? Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне. Дороша, він подумав, що завтра йому треба виїжджати і все це покидати. Уже он прийшов Гаврило, пора виїжджати.

Часом вона говорила царевим мужам, якi приходили й приходили до монастиря й цiкавились, як здоровi княгинi, що почуває вона себе зле, збирається виїжджати на Русь, бо тiльки там буде їй добре. Iмператор Iоанн дає великi нагороди Варду Склiру й патрикiю Петру, велить їм виїжджати в Фракiю й сам збирається їхати за ними.

Коли ж наставала осінь і перехресні голоси дівчат засипали весільними піснями усі вулиці, Йона мусив мало не кожної неділі виїжджати у села, інакше кревно зобидів би своїх Друзів. Чи ж думалось йому виїжджати такої ночі з свого села в тривожну далечінь? Невблаганний час підганяв партизанів виїжджати якнайшвидше.

Я тільки забороняю тобі виїжджати самій. Це сталося невдовзі після тієї розмови за сніданком, коли батько заборонив їй виїжджати верхи самій. Луїза без жодного слова скорилася, і навіть більше – не тільки перестала їздити сама, а й відмовлялася виїжджати в чийомусь товаристві.

Хоч і довелось виїжджати негайно, ми всі живі і здорові. — Коли потрібно виїжджати?

Та не забудь подякувати за горшки,– крикнув Балабуха до титаря, котрий налагодивсь виїжджати з двору, держачи під пахвою шапку. Балабушиха, хапаючись, пила чай, неначе думала виїжджати в далеку дорогу. В Насті на очах виступили сльози, неначе вона вже збиралась виїжджати з Густавом в далекий край, за границю.