Результати пошуку слова: Вперед

Він вповз черевцем вперед у черепашку і посидів у ній трохи, немовби влаштовуючись там. … Плечем вперед! … Зоолог пересунув важелець, гвинт швидко завертівся, і учений, напівлежачії і зімкнувши ноги, понісся вперед, розтинаючи шоломом воду і ступнями ніг керуючи рулями. … –  Даю одну десяту вперед! 

Микула не знав, куди збирався йти батько, але й сам кинувся вперед, пiдтримав Анта. … Княгиня вiдповiла на їх привiтання, ступила вперед i зупинилась бiля столу. … Тiун Талець низько вклоняється княгинi, витягає голову так далеко вперед, що вона, здається, от-от одiрветься вiд шиї.

Дебелі коні, закусивши вудила, витягувались в одну лінію і, здається, не бігли, а, метляючи крилами грив, летіли вперед, Худий чорний чолов’яга з підібраними у рівну тонку смугу устами аж перехилився з передка, неначе от-от мав упасти на коней, завіситись на них зігнутими у ліктях руками.

Всіх, крім погоничів на возах, викликається вперед і, під дахом засипаних інеєм сосон, на морозі складаються списки полку, провадиться поділ-впорядкування. … – Вперед! … А тому, далі вперед! … – Гордієнківці рванулись теж вперед і крізь деякі вікна, що не були загратовані, вскочили до Арсеналу.

Він підводиться, цей гінкий, дужий красень, гордість бригади, наш капрал Варибобу, як вогненний смолоскип, як статуя слави і вірності, і він заспівує, а ми всі підхоплюємо, всі як один… Вперед, леґіонери, залізнії хлоп’ята! … Вперед, крізь мури й вежі, з вогнем в очах! … Вперед, леґіонери-молодці!

Люди заворушилися; одні пішли до виходу, інші почали проштовхуватися вперед, щоб поцілувати хрест. … мимовільним рухом він подався вперед, здавалось, якесь щире, тепле слово ось-ось мало зірватися з його уст. … Пріся, припавши до одвірка, голосно ридала, а Сара, виступивши вперед і міцно стиснувши руки, ловила кожне слово священика.

Мешканці дрібних хатин,-се постійні робітники в “бояра”, і коли інші селяни виходили рік-річно гуртом на роботу в Молдаву, потративши вибрані гроші вперед у марний спосіб, шукали і шукають вони зарібку в межах своєї землі. … “У тебе плечі, як у медведя,-каже він,-неси ти!” Вона ступила вперед і подалася вперед.

Хто до нас звертався, мусив вперед конче цей садок перейти, щоб дістатись до хати. … сказав я протяжно й поглянув далеко вперед себе. … Щоб дістатись якнайскоріше від нашої і Обринських хати на гору, а далі й у ліси, ми мусили вперед переходити ріку. … При тім кинув оком вперед себе на молоду дівчину.

Я з вас вперед бебехи випущу, а тодi вже будете менi патякати. … Жене вперед! … Завжди вперед. … – Хлопцi, вперед! … – крикнули угорщани i всi сипнулися вперед. … Бiгом, бiгом вперед! … А худобу таки треба вже вперед пiслати. … Вiтер люто шарпає i пре вперед. … Гармати ущухли, полонених перегнали, обози й козаки просунулися вперед.

А гребці вже опускали в воду весла, стернові скеровували тепер лодії просто на гори, закляклі руки ставали дужими, м'язи пружними, лодії вирівнювались, збирались у ключі, так полетіли вперед, що райдуги бризок іскрились над ними, за кермами кипіла вода. … Вона пішла вперед і зупинилась близько від його ложа.