Результати пошуку слова: Віола

Віолан

Posted on by / 0 Comment

віола́н1 – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний віола́н віола́ни родовий віола́на віола́нів давальний віола́ну, віола́нові віола́нам знахідний віола́н віола́ни орудний віола́ном віола́нами місцевий на/у віола́ні на/у віола́нах кличний віола́не* віола́ни*

Віоларит

Posted on by / 0 Comment

віолари́т – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний віолари́т віолари́ти родовий віолари́ту віолари́тів давальний віолари́ту, віолари́тові віолари́там знахідний віолари́т віолари́ти орудний віолари́том віолари́тами місцевий на/у віолари́ті на/у віолари́тах кличний віолари́те* віолари́ти*

Віолантрен

Posted on by / 0 Comment

віолантре́н – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний віолантре́н родовий віолантре́ну давальний віолантре́ну, віолантре́нові знахідний віолантре́н орудний віолантре́ном місцевий на/у віолантре́ні, по віолантре́ну кличний віолантре́не*

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Синові, що звався Луї, було, може, років дев'ять, а дочці Віоланті сім, чи що; скільки їм малолітство дозволяло, втямили вони гаразд батькову науку і згодом те на ділі показали. … П'єтро й Віоланта, молодші за інших, випередили все товариство; гнала ж їх, мабуть, не боязнь перед бурею, а сама любов.