Результати пошуку слова: Дядько

Дiдова хата дiсталася дядьковi Iвану й дядинi Явдосi. Дядько Якiв, заможнiший, узяв на звiз тiльки дiдову катрагу. I от, наступаючи на власну тiнь, бiля клунi з’являється дядько Володимир; досi вiн, як мiг, обминав тата – все боявся, щоб злиденник не звернувся до нього за позичкою.

Дядько Юліус був татів далекий родич і раз на рік приїздив у Стокгольм до свого лікаря та відвідати Свантесонів. [513] Дядько Юліус не хотів мешкати в готелі, вважав, що це надто дорого. У Свантесонів не дуже раділи, коли приїздив дядько Юліус. Боссе і Бетан майже ніколи не сиділи дома, поки в них жив дядько Юліус.

Попiдтинню, де трохи сухiше, iде наш голова комбiду дядько Себастiян, i я одразу оживаю. – забачивши мене, привiтно здоровкається дядько Себастiян. – наче сердиться дядько Себастiян i грiзно хитає головою; його рудий чуб вогнистим начосом метнувся над бровами, i чоловiк починає запихати його в стареньку будьонiвку. 

Якийсь дядько їхав з мiшками i викинув двоє таких на луг. Одного разу бородатий рудий дядько Павло задивився на Володька i не втримав: схопив малого на руки, до болю здушив, пiдняв геть над свою голову, а пiзнiше влiпив йому твердого, колючого та згучного поцiлунка. Дядько незграбно взяв їх у широку жменю: –

–  Пам’ятаєш, на аренi розлючений бик, а тут дядько у капелюсi, з гинджалом, перед ним танцює. Сарай належав дядьковi Бурмилу, завзятому рибалцi, що жив одинаком i майже весь час пропадав у плавнях на риболовлi. Вельветовий «спiнджак» обернувся – нiякий то був не Бурмило, а якийсь.незнайомий дядько з отакенним носом.

–  Ну, он той дядько! Але Георгові треба було спочатку з’ясувати, що перед ним не сім’я з батьків і дітей, а що Димний День – дядько Малії по матері, що тітка зветься Кругла Хмара і що за перегородками в цій же хаті живуть ще дві сестри тітки Круглої Хмари з своїми сім’ями.