Результати пошуку слова: Дякувати

Страхота – ота рiчка поблизу… Та Володько, Богу дякувати, лобур з головою видався, берегтися воно, хоч мале i зацяпане, потрапить, але одного разу мало-мало до нещастя-страхiття не дiйшло. Мiж батьками з цього приводу почалась розмова, i вони, Богу дякувати, забули про “Володьковi вибрики”.

Богу дякувати, ми не потрібуємо того, мужик багато не потрібує! Вона вдалася в мене, і хто її візьме за жінку, буде мені вічно дякувати! Він не буде жалувати, що візьме її за жінку, він мені вічно дякуватиме. Але, богу дякувати, скінчилося лиш на тім, що дістав кілька разів у лице.

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою! 41 А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!

а за добрий знак богу дякувати! –  Ну, то богу дякувати, що буде хоть троха якої нової роботи, – –  Нi, богу дякувати, – Ну, але, богу дякувати, вже справа скiнчилася! Дякувати му не маю за що, бо я го не просив о ласку, а тiлько йому ж з того користь, що не потребує окремо будовничого платити.

1 Потуги, скеровані на покращання ситуації слід вітати і щиро кожному, хто причетний, дякувати (гляди на сторінці 72).36 ПРОФЕСІЙНЕ ОМОСКОВЩЕННЯ ЕТЕРОМ „7 днів“; „ Оце щодо „дякувати“. Треба дякувати, що нас іще не переучують співака називати «chanteur».

Ти маєш, Богу дякувати й свойого досить і відразу станеш першим шляхтичем в селі. Богу дякувати, що так є, та той Тучко все такий загадочний, що ніхто не збагне, чи він справді так гадає, як говорить, тай робить так, як говорить. Алеж прошу вас, пане Хаім, це така сусід- ська річ, що нема за що дякувати.

Правду кажучи, можна було дякувати батенькові, а ще більше матінці: їхні турботи не пішли намарне. – Вашеці повинні дякувати Маланці, – Я, дякувати богові, християнка: так я сю жахливу думку усуваю від себе. будете, мовляв, опісля дякувати.

Ось вони, я їх вам принесла; оддайте йому і скажіть, що не треба мені його подарунків, бо, дякувати Богові та й мужеві моєму, стільки тих поясів та гаманців маю, що можу його в них утопити. Ти думав, молокососе, що знаєш більше од мене, та я, Богу дякувати, недурно пожила на світі, еге ж, недурно!

Омеляне, допоможи мені, увесь вік дякуватиму… Не можу я так приїхати додому, душа розривається з досади. Дмитро збирає всі сили, щоб за щось подякувати Мірошниченкові; в зіницях чує теплу вологу полегшення і пірнає в гарячі хвилі… Ще слабість гуділа в голові і ногах, коли Дмитро підвівся з постелі.