Є багато позицій, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах немає всупереч наведеним правилам: 1) і наявне у відкритому складі в словах з основою, вирівняною за іншими відмінками чи формами: а) у формах називного відмінка однини: гребіне́ць (гребінця́ ), буди́ночок, вечори́ (пор.
Мати хоч і гнівалась, що нема їй помочі, та не дуже, бо працьовита й тиха Денисова Домаха — он та білява молодиця, що тепер порається біля печі,— годила свекрусі. Та найдужче мати любила оцього Романа: таке воно змалечку було моторне та цікаве і з себе гарне,— то вже було мазунчиком у матері.
Хай краще у Сибіру буде таке ледащо, ніж дома через його колотнеча. Нічого не знайдено, а ворожнеча проміж їх стала велика. Плечі штовхалися, червоні обличчя стулялися, ялозились одне об одне замащеними вусами й бородами, дихали одне на одне п’яним горілчаним духом, що їм уже повна була вся світлиця.
Книжечка ця ріжниться від подібних видань, присвячених проблемам занечищення української мови, своїм різностороннім характером. Тому книжечка рясніє відступами гостро полемічного характеру, тільки на перший погляд, здавалося-б, не пов’язаних прямо з проблемами мови. Такий суржик, хоч і небезпечно поширений, є, зате, очевидним.
Вже на еміграції в Німеччині О.Кобцеві вділося припадково дістати другий і третій томики львівського видання. Містечко Канів, яке прийняло на вічний спочинок найбільшого кобзаря України Тараса Шевченка, було місцем народження О.Кобця (справжнє прізвище Олексій Варавва). П’ята стежечка – блакитна.
Щоправда, на весь твiр не можна вiднайти й одного нечемного вислову, скажу бiльше: здоровань-фiлiстер, призвичаєний сучасною умовнiстю брати без будь-якої огиди цiлi всипища парканових словечок у щонайбанальнiшому американському чи англiйському романi, буде вельми шокований вiдсутнiстю таких у "Лолiтi".