Результати пошуку слова: Журитися

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

і не буде на ній гріха, а тільки Боже благословення, добре казала колись прочанка: меншою не маєте що журитися, меншу й без вас доглянуть кому належиться, — … і не буде на ній гріха, а тільки Боже благословення, добре казала колись прочанка: меншою не маєте що журитися, меншу й без вас доглянуть кому належиться, —

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

– запрошую дядька i прикидаю в головi: як би це добре було – мати i старi заметушилися б по хатi, почали журитися i радiти, а я прикипiв би до дядька Себастiяна, слухав би листа i досхочу роздивлявся б стеєр.  … Я виглядав, виглядав тебе, а далi й журитися почав.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Та й чого його журитися панночці – молодій, непоганій, з великород-ної сім’ї, та й не з порожніми руками? … Тоді сам Грицько став журитися, став роздумувати, давай нишком помічати за Христею… І помітив, що Христя чогось ховалася з своїми сльозами, наче соромилась його… Злякане Грицькове серце догадалося.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

— Ет, нема чого журитися, — … Мене вразила відчужена її самотність; і мені баглося по-синівському її обняти, посміхнутися, поцікавитися її здоров'ям; я навіть підступив до її столика; я навіть приготував кілька щирих слів, що не треба, мамо, журитися, весна ще повернеться.