РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment І мене, й Фрідона люди прославляли в кожнім слові І казали: «Наточили з ворогів ви ріки крові!» Як царя, вітав Фрідона тьмочисленний людський збіг; Як царя царів, мене так славив клич присутніх всіх, Та я хмурий був і журний, не збирав троянд-утіх; Діл моїх вони не знали,- тяжко й згадувати їх!
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Жіноча рука на чолі поворушилась, пальчик-мізинець торкнув ненароком брову, а журний голос після глибокого зітхання промовив: –
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment I тихо в мовчанцi стоять снiговi станцiї: може, знову ми будемо бiгати сюди розгубленi, з запаленими очима, а за холодними станцiйними будинками завиють вовки на журний холодний семафор.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Дзвінкий дитячий щебет у скверику; журний клекіт рояля; закотистий заразливий сміх із високих вікон.
