Результати пошуку слова: Жуч

жучо́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний жучо́к жучки́ родовий жучка́ жучкі́в давальний жучко́ві, жучку́ жучка́м знахідний жучка́ жучки́, жучкі́в орудний жучко́м жучка́ми місцевий на/у жучко́ві, жучку́ на/у жучка́х кличний жучку́ жучки́

жучкове́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

КIТ У ЧОБОТЯХ I Отже, про глухе слово: Гапка – глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Ми її: товариш Жучок. це товариш Жучок. Вiдкiля вони вийшли – товаришi Жучки? Пройшли товаришi Жучки, "кiт у чоботях". . Ясно – жучок. теж жучок. Ми з товаришем Жучком не мiщани, красивих рухiв у нас не буде: у товариша Жучка не буде.

Жучи́ха – іменник жіночого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Жучи́ха родовий Жучи́хи давальний Жучи́сі знахідний Жучи́ху орудний Жучи́хою місцевий на/у Жучи́сі кличний Жучи́хо*

Жуч – іменник чоловічого роду (місто в Сербії) відмінок однина множина називний Жуч родовий Жу́ча давальний Жу́чу, Жу́чеві знахідний Жуч орудний Жу́чем місцевий на/у Жу́чі, Жу́чу кличний Жу́чу*

Хоч, правду кажучи, я й сам цьому не вірю. – А мені – п’ятдесят п’ять, і, правду кажучи, я теж не вірю, – По правді кажучи, я їм не дуже вірю. Лагідний, спокійний, він мовчав, уперто кажучи, що нічого не знає. – По правді кажучи, мене дивує, чому вони досі цього не зробили, –

Усі каченята хапають зелену ряску та жучків-черв’ячків, а воно чекає, доки перед ним щось смачне покладуть. їм подобалось, як він уночі шарудів торішнім листям, як форкав, шукаючи жучків собі на вечерю. Мама й тато приносили Солов’яткові ягідки, а їжачок – жучків. Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця.

Правду кажучи, мені начхати на чорнолюдів. Нарешті їй вдалося істотно вповільнити розвиток хвороби, потім – зупинити зростання пухлини й поширення метастазів, а зовсім нещодавно, три тижні тому, в цій невидимій війні настав злам, і Маріка, образно кажучи, від оборони перейшла в наступ – повільний, але невпинний.