Результати пошуку слова: Жучок

КIТ У ЧОБОТЯХ I Отже, про глухе слово: Гапка – глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. … Ми її: товариш Жучок. … це товариш Жучок. … Ясно – жучок. … теж жучок. … – Товаришу Жучок! … Так, i товариш Жучок! … Товаришу Жучок, вам не боязко? … …Товариш Жучок дiстала палива. … ..Жучок: "кiт у чоботях".

Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця. … Жучок кумедно хапав себе за голову, махав червоними в чорну цяточку крильцями, падав на спину ніжками-дригульками догори. … Почувши слово «сонечко», жучок глянув угору. … І жучок подумав: «Коник сказав – сонечко… … І жучок тоненьким, але бадьорим голосочком почав: –

там анемометри всіх систем, потім нам допомагають кулі-пілоти, радіозонди, а інколи й розвідник – небесний “Жучок”. … – Та “Жучок” все-таки “жучок”! … “Жучок” почав поринати в повітряні ями, але міцна, смуглява рука Алкада спокійно тримала важіль керування, а Ніна тільки морщила носик, вона була абсолютно невразлива щодо гойдання.

каза́рка1 – іменник жіночого роду, істота (жучок) відмінок однина множина називний каза́рка каза́рки родовий каза́рки каза́рок давальний каза́рці каза́ркам знахідний каза́рку каза́рки, каза́рок орудний каза́ркою каза́рками місцевий на/у каза́рці на/у каза́рках кличний каза́рко каза́рки

Задрипаний, розхряпаний екіпажик зупиняється, сунеться задом, як жучок перед перепоною, і повертає назад, — … І знову дренькоче, перевалюється з боку на бік жовтенький жучок, літаючи по глибочезних затінених коридорах вулиць Високо вгорі над велетенськими щілинами небошкрябів видно смуги брудно-жовтого неба.

«Жучок, — … Буду бюлетенити, поки жучок сам із вуха вилізе…»

Спочатку вона навіть закликала його до себе словами, котрі, очевидно, здавалися їй привітними, такими, наприклад, як: «Ходи-но сюди, гнойовий жучок!» чи: «Де наш жучисько?» Грегор не відповідав їй, він не рухався з місця, немов двері зовсім не відчинялися.

Жучок» тоталізатора з Канзас-сіті за тридцять тисяч розкрив секрети своїх босів, перебуваючи у впевненості, що одержав ці гроші від конкуруючого синдикату.

І от, коли у нього, окрім боргів, нічого вже не було і граф подумував про самогубство, один жучок дав йому за п’ятдесят карбованців надзвичайну пораду.