Результати пошуку слова: Йосипа

25 І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого. 2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми. 3 А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости.

Вiн отримує посаду губернського лiкаря Катеринославського намiсництва i Таврiйської областi та золоту медаль вiд iмператора Австрiї Йосипа II за боротьбу з епiдемiєю. Тим часом Клеменс продовжував активну австрiйську експансiю, засновуючи новi масонськi ложi: «Йосипа до iмперського Орла» (працювала у Львовi у 1777-1782 рр.),

16 А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос. 56 Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих. 16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

Гуцуляк теж “пустив сльозу”, спімнувши свого краяна-побратима – Йосипа Оробка. Ще кілометрів за три до села відпросився у Чорноти поїхати наперед кіннотчик Микола Гуцуляк – галичанин, товариш Йосипа Оробка, що загинув весною під капітонівським лісом.

В коротенькому кожушку, в повстяниках i в капелюсi на лисичачiм хутрi виходите ви з тепло-затiшної хати Йосипа Явдокимовича й простуєте до Срiблянського ярка, де: – На Йосипа Явдокимовича пішла. Дим і снігова курява біля Йосипа Явдокимовича.

– прошамкотiла вона беззубо, вiдштовхуючи Йосипа i сiдаючи на його стiлець. I тiтка Йосипа нечутно заплескала в долонi сухорлявими руками. Потiм пiдiйшов до Йосипа i мовчки обняв його. Я шукав його, заходив i до Йосипа, i до Федора Iвановича.

Покинула насилу свого молодшого сина, нещасного п’яницю Андрушу, переiхала до старшого, одруженого з жидiвкою, Йосипа. Тут проживала вдова пiсля його смерти з сином Андрушою, ось досi, себто до повороту пiдстаршого ii сина Йосипа.

У Йосипа, у тесляра Чи бондаря того святого, Марія в наймичках росла. Пригорнулась, Неначе злякане дитя, До Йосипа свого старого, А потім гостя молодого Просила, ніби повела Очима в кущу. Тебе ж, сердешну, копт убогий Хотів у Йосипа купить, Та здохла ти. В старій хатині В чужій покинула його, Святого Йосипа свого!