Результати пошуку слова: Кликати

Біблія – Старий заповіт

Posted on by / 0 Comment

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. … 5 І не буде вже кликатись ім’я твоє: Аврам, але буде ім’я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів. … Не буде вже кликатися ім’я твоє Яків, але Ізраїль буде ім’я твоє.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Наступного ранку на подвiр’ї монастиря Мамонта зацокотiли колiсницi, закричали й почали кликати на торг руських купцiв царевi мужi. … Та й як їм було не кликати її? … – Хiба треба кликати? … О, коли б знаття, вiн би нiколи не став кликати князя Святослава сюди, в Родопи, ще й платити золото.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Саме прийшов панський гайдук кликати на роботу. … Чи ти би просила свого чоловіка більше сюди не ходити, чи я би просила свого більше не кликати — однаково вони нас не послухають. … понуро сказав гайдук, що ходив кликати Єлену. … Як тепер прийти до того чи іншого й почати кликати до ідейного протесту?

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

– Як же я міг тебе не кликати? … Вони прийшли віддати честь князеві, кликати його. … Увечері він довго розмовляв з єпископом Анастасом, вранці велить кликати в Золоту палату воєвод, мужів, бояр. … Князь не велів, як годилось і як завжди водилось у таких випадках, кликати відоків і послухів, а запитав просто в смерда: –

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Ой, кумо, буду міліцію кликати. … так що не було чого мене в сільраду кликати. … Матронка зітхала, тоді втирала кінчиком хусточки сльози – і вже так ясно дивилася в Михайлові очі, ніби знову до шлюбу хотіла кликати. … – Біду не треба кликати.

Загукати

Posted on by / 0 Comment

загука́ти – дієслово доконаного виду (почати кликати) Інфінітив загука́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа загука́ймо 2 особа загука́й загука́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа загука́ю загука́ємо, загука́єм 2 особа загука́єш загука́єте 3 особа загука́є загука́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Обурити

Posted on by / 0 Comment

обу́рити1 – дієслово доконаного виду (ви"кликати почуття гніву) Інфінітив обу́рити однина множина Наказовий спосіб 1 особа обу́рмо 2 особа обу́р обу́рте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа обу́рю обу́римо, обу́рим 2 особа обу́риш обу́рите 3 особа обу́рить обу́рять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.