Костурець Posted on by / 0 Comment костуре́ць – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний костуре́ць костурці́ родовий костурця́ костурці́в давальний костурцю́, костурце́ві костурця́м знахідний костуре́ць костурці́ орудний костурце́м костурця́ми місцевий на/у костурці́, костурцю́ на/у костурця́х кличний костурцю́* костурці́*
Костуряка Posted on by / 0 Comment костуря́ка – іменник жіночого і чоловічого роду відмінок однина множина називний костуря́ка костуря́ки родовий костуря́ки костуря́к давальний костуря́ці костуря́кам знахідний костуря́ку костуря́ки орудний костуря́кою костуря́ками місцевий на/у костуря́ці на/у костуря́ках кличний костуря́ко* костуря́ки*
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Поряд стояв обшарпаний хлопчак, держачи в одній руці костур старого, а в другій дерев'яну мисочку – милостиню брати. … Бреди морозною пустелею, обпираючись на костур і бережучи сили. … Обидва – хирніші, ніж Мирон Данилович, який тримав добрячий костур і йшов прямо. … Можна костуром розгрібати.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment У руки попав якийсь костур, i брати пiшли. … костурi вже забула. … Як вiзьму костура, то я вас утихомирю! … Але хто там боїться її костура? … А то, як вiзьму костура… Iнших слiв вона не знайшла у своєму словнику, але очi її дивляться на сина так, як тiльки вмiють це робити очi матерi.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО Posted on by / 0 Comment Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою, i повiяв вiд неї тихий вiтрець, холодною цiвкою вдарив у дерева. … I Хо справдi з великою напругою ворушить ногами, крекче та, опираючись одною рукою на костур, а другою розгортаючи довгу сиву бороду, сiдає на травi спочити.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment — Обмацуючи костуром дорогу, він почвалав до вежі. … Висока розпатлана жінка одною рукою судорожне чіплялася за стареньку мотузяну обротьку, що обвисала на лишаюватій голові коняки, а другою тяглася до огрядного, з довгим костуром чоловіка, намагаючись схопити його за рукав.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Чому невідступне образ дівчини, такої безмежно рідної тобі, з'являється в цій білій пустелі, де й ти, сліпнучи від стрічного вітру, бредеш із своїм костуром? … Професор повагом підвівся; горблячись дужою своєю статурою, стояв, опершись на костур, оглядав сумні свої володіння; може, коней лічив?
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Опираючись на сучкуватий костур, Чорновус шкутильгав безлюдною вулицею до базару (хоч давно зрозумів, що базару сьогодні не буде, – … Окремо чипіла на костурі старенька, зігнута трохи не до землі бабуся, яка пришкандибала сюди з останніх сил і теж виглядала арештантів.
