Кумась Posted on by / 0 Comment кума́сь – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний кума́сь кумасі́ родовий кумася́ кумасі́в давальний кумасе́ві, кумасю́ кумася́м знахідний кумася́ кумасі́в орудний кумасе́м кумася́ми місцевий на/у кумасе́ві, кумасю́, кумасі́ на/у кумася́х кличний кума́сю кумасі́
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Кумасі плескали язиками, аж одляски по всіх улицях пішли. … Спершу то бігали деякі кумасі цікаві: людям таке нещастя сталося, то треба ж подивитися, що вони та як вони після його…
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Кумасі ж прискали і запевняли пошепки, що вчитель не захотів одмолювати чужі гріхи…
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Ой, поставив козак Нечай та сторожу в місті, А сам пішов до кумасі звінок риби з'їсти, Та він засів коло столу, здрібна промовляє Та з кумою, із любою, мед-вино кружляє.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Сюю притичину розславили кумасі по всьому місту, і з того часу пішла межи людьми приповідка, що немає милішої Богові служби, як заганяти диявола в пекло.
