Семен Скляренко – Володимир
Ніби уві сні пам'ятав Микула похорон князя, лодію з тілом Святослава, яку обіймав вогонь, дим над островом і дніпровими водами, воїв, що стояли серед холодних пісків, а там – темна ніч в очах, скуті руки й ноги, смерть… … Усі на лодіях схопились. … – залунало раптом на одній лодії, на другій, третій…