НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
– Як почуває себе ваша дочка Люба? … – Де ж це Люба? … – Спасибі… Люба десь… – … Люба гоне мене з хати, каже, що я засиділась, як квочка в обичайці. … – Це Люба та зять так обставились. … – Це Люба та Елпідифор зробили собі усю цю обновку. … Люба без музики не може в животіть. … – гукнула Люба ще в дверях.