Сучитися Posted on by / 0 Comment сучи́тися – дієслово недоконаного виду (чіплятися, набридливо лізти до кого-небудь) Інфінітив сучи́тися, сучи́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа сучі́мося, сучі́мось, сучі́мся 2 особа сучи́ся, сучи́сь сучі́ться…
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Поки ми перегарикувалися між собою, Токовий щось гаряче шепотів на вухо Чемерису, той піднімав плече, мовби хотів затулити плечем собі вухо або відтрутити набридливого Токового, але, видно, все ж таки піддався на умовляння, бо підвівся й, не питаючи права на виступ, пішов до трибуни.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея Posted on by / 0 Comment — Страх набридливо терпіти, як тебе обожнюють. … — Страх набридливо терпіти, як тебе обожнюють.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment З бляшаної покрівлі стікали краплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно: цьвох, цьвох, цьвох…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Та невідомо, чи й могла дійти до Ісси ця багатозначність мови, дівчина, щоправда, з часом навчилася вимовляти слова, дідказувані їй Сивооком, але повторювала їх, видтю аби лиш пидчепйтися від свого набридливого навчителя.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Слухаючи музику в кав’ярні або стрепенувшись від набридливого голосу головного редактора, він ловив себе на думці, що хвилину тому наче витав у іншому світі. … Дрімота чи, може, застояне повітря туманить зір, і до набридливості знайоме видовище, здається, от-от розтане.
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment Що?” набридливо й знесилено билася в голові думка.
