Поточити Posted on by / 0 Comment поточи́ти1 – дієслово доконаного виду (наточити, зробити гострим) Інфінітив поточи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа поточі́мо, поточі́м 2 особа поточи́ поточі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа поточу́ пото́чимо, пото́чим 2 особа пото́чиш пото́чите 3 особа пото́чить пото́чать МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Чи не можна, паніматко, наточити ще макітерку на ніч? … Після вечері Онися мусила йти в льох і наточити другу макітру.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment – сам собі дивуючись, похвалився Більбо і, знову сам собі дивуючись, шаснув до льоху – наточити пива у чималий кухоль, –
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Ну, нічого, піде Васько через день-два у ліс, попробує наточити березового соку.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Побачивши його, пані Палівцова відмовилася наточити йому пива, бо він, мабуть, чкурнув з війська.
