Результати пошуку слова: Незносно

Це був запах незносного чебрецю – вiн iшов з-пiд бiлого снiгу. Запахло вечiрнiм цвiтом – таким незносно млосним, мов фаркнули десь кропив’янi пожежi. Вiрю так глибоко, так незносно, як пахнуть на зубатих кварталах степовi бур’яни. Перепелиний бiй, i так незносно пахне трава.

Спершу вона було сидiла бiля вiконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидiти спокiйненько, коли душа її уся порушалася, серденько колотилося i дух займався, захоплявсь – вона починала ходити та проходжати по луцi, зривала…

Якою ненависною, якою незносною бувала для мене його присутність!

двадцять шість годин, затрахала незносно!» Ця дівчина – Незносна – напевне все зробила су-пер, подумав я про себе.

– Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку, якби на її місці була якась інша жінка, може, задушив би її, розтерзав, знищив, але перед собою мав власну жону, княгиню Ірину, яка, ще не ставши, власне, як слід навіть княгинею новгородською, вже з певністю говорить про стіл київський.

Сурнаме були мовби продовженням війни, тут теж убивано простий люд, але не мечами й гарматами, а недоступною для убогих пишнотою, незносною урочистістю, галасом, тупотнявою, топтанням, тіснявою.