Skip to content
…пiдтримував їх рукою, мав розiрвану, поплямлену кров’ю блузу, з-пiд якої визирала брудна, промочена дощами i потом, давно не бiла, а майже руда сорочка… I виглядав, нiби обмолочений цiпом, снiп збiжжя… I був неймовiрно вибитий зi свого звичайного поточного, дотеперiшнього життєвого наставлення, так нiби його раптом переселили на якусь…
