ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
То нічого, що зараз оце знову поїде Платон. … – Сідай, Платоне, бо й смеркати почало. … Платон поцілував матір, сестру Галину, малого Васька, а потім уже обійшов гостей. … Виїхали на гору, за село, і Платонові у груди вдарив пружний весняний вітер, розбуджений далекими травневими громами, які ще не докотилися сюди.