Результати пошуку слова: Прозорий

Дорога рiвна, в’їжджена, небо ясне та зоряне, свiтить круглий, аж, здається, прозорий мiсяць, мороз пришкварує i полоззя саней поскрипує, їдуть тепер не тiєю ж дорогою, що й улiтку, а навпростець, здовж лугу, а то i через луг, бiля обох млинiв – монастирського i чеського.

2 Олександра озирнулася до темного вікна і зустрілася очима із тим, котрий став прозорий, наче дим; задивилися вони, як дивилися, коли зустрілись уперше. Здалося, що за вікном пролетів величезний прозорий птах і зронив отой птах до неї голубе піреньце, “Що це воно відбувається зі мною сьогодні?” –

В саду й далі, вздовж бруку, що спускався до міста, погойдувався прозорий туман. У перископ добре було видно, як над опуклим срібним дзеркальцем ртуті у ванночці з’явився прозорий голубуватий промінь. Над зубчастими вершинами зійшов блідо-голубий і прозорий при денному світлі Місяць.

Крізь прозорий корпус ми бачили світло-зелені хвилі, що перебігали по стрічках водоростей. –  Тільки тунель буде прозорий, як із скла. Між ними прозорий шлюз орбітальної станції. Потім за панеллю управління я побачив прозорий тремтливий потічок, він прилипав до стіни й збігав під ноги.

У моєму мозку, як і в головах усього людства, рояться химерно спотворені істини, і прозорий кварц кристала майбутнього найчастіше замутнений чорними вкрапленнями, сліпо підхопленими на життєвому шляху. Микола Олексійович простягнув мені прозорий, схожий на кварц монокристал, вирізьблений у вигляді жука-гнояка.

За сотню кроків від дюни натрапив на переповнений нещодавніми дощовими водами прозорий струмок, що в’юнився серед пісків. Там, як вони й передбачали, серед високих берегів червонозему, що свідчило про наявність у ньому окису заліза, стрімко біг прозорий струмок. Це й справді був глибокий прозорий струмок, що мав витоки у горах.

Прозорий погляд його вiдкритих очей був звернений кудись над головами людей, i складалось враження, що Красовський бачить… Та це лише здавалося: три роки тому вiн втратив зiр i – назавжди. Легким ранковим вiтром змело, як прозорий туман, чарiвну казку цiєї ночi. Прозорий осiннiй ранок мiцно бадьорив.

Це був прозорий, наче скло, шар, під яким видно було чистий сріблясто-білий метал, з одного кінця роз’їдений рудою іржею. Прозорий шар було охоплено кільцем твердого синьо-сірого металу, з якого, власне, був і весь диск. – Он з того боку диск ще й досі прозорий.

Під ковзанами шипів і попискував лід, з пагорбка одні за одними летіли гомінкі санчата, шаленим коловоротом мчало фургало, і увесь прозорий вечір зачаровано кружляв навколо рум’яної юності. В лісах уже прозорий огонь зелені підігрівав чорні столітні дуби.