Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ Posted on by / 0 Comment Розпачливий зойк вибився з грудей тисяч вояків, що лишилися на козацькім боці річки. … У ту мить з ридвана пролунав постріл, і поуз козаків з шипінням пролетіла куля, від балагули ж, що їхала позаду ридвана, почувся розпачливий ґвалт знайомого голосу Лейби.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment Третім почув розпачливий зойк про рятунок радист із рибальського судна «Іван Петров». … Але в цю мить з-за дверей почувся тупіт льодяників і розпачливий крик короля Марципана: – … – почувся розпачливий крик із підземного хідника.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Чи не осудить за цей розпачливий тон? … Стан зовсім розпачливий, і на поправку немає надії». … — розітнув хвилинну тишу розпачливий крик.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Але й цей розпачливий лист не зрушив султана з місця, бо Сулейман знав, що Хасекі тривожиться не так за нього, як за малого сина, якого вони, порушуючи всі відомі звичаї, відпустили за межі своєї землі, не знаючи, що з того вийде.
Шарль Перро – Казки Posted on by / 0 Comment Ніяк не можу зрозуміти, принцесо, чому така красуня має такий засмучений і розпачливий вигляд. … Та хоч він був розкішно вбраний і тримав у руках чудові квіти, всіх уразив його розпачливий вигляд.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Вітер підкинув його вгору, як пір’їну; почувся тріск, і Розенрох, викинувши з горла гострий, відчайний і розпачливий покрик, гупнув на землю просто під ноги вартівників, що стояли біля вежі. … десь глибоко в ночі почувся розпачливий погук птаха.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment Крізь різкий біль Вальтер почув розпачливий зойк і зрозумів, що кричала дівчина. … По всьому селу лунав розпачливий галас, який змішувався з різкими польськими командами і частими пострілами.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Віта почула навіть не крик – розпачливий лемент того, хто називав себе Грізним богом Бісехо.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment З будинку, під яким вони спинились, десь із вікна вихопився розпачливий жіночий крик і миттю обірвався. … хотів крикнути Сашко, впізнавши знайому батькову ватянку, та з горла вирвався лише розпачливий шепіт.
